читайте також
Більшість українців погоджуються з твердженням, що за початок Другої світової війни разом відповідальні Німеччина та СРСР. Такі дані спільного опитування фонду “Демократичні ініціативи” та КМІС.
Раніше подібна заява Володимира Зеленського викликала у Росії гучний скандал.
Під час телефонного інтерв’ю “Демініціативи” та КМІС наприкінці квітня опитали 2 тисячі респондентів, похибка не перебільшувала 2,2%. Опитування допомагали готувати фахівці Інституту національної пам’яті в рамках проєкту МАТРА посольства Нідерландів – BBC
Винні обоє
На вибір респондентів запропонували оцінити твердження, що у початку Другої світової війни відповідальні Німеччина разом з СРСР.
З цим твердженням погоджуються 56% українців, не погоджуються – 24%, а ще 20% не визначилися.
Соціологи вказують, що це твердження не викликає кардинальної різниці у відповідях в різних регіонах та вікових групах.
У січні 2020 року президент Зеленський під час вшанування жертв Голокосту у Польщі заявив, що у початку війни винні Німеччина та СРСР.
фото HISTORICAL/GETTY IMAGES“Польща та польський народ першими відчули на собі наслідки змови тоталітарних режимів. Це призвело до початку Другої світової війни та дозволило нацистам запустити смертоносний маховик Голокосту”, – заявив пан Зеленський.
Він мав на увазі пакт Молотова — Ріббентропа про ненапад та поділ сфер впливу у Східній Європі від 23 серпня 1939 року. На його підписанні в Москві був присутній керівник СРСР Йосип Сталін.
Секретний протокол до цієї угоди, на думку багатьох істориків, був однією з причин початку Другої світової війни 1 вересня 1939 року.
Заява президента України викликала тоді жорстку реакцію Росії, в якій засудили слова Зеленського.
В Росії в останні роки схильні виправдовувати пакт СРСР і Німеччини та заперечувати, що він є причиною початку Другої світової.
8 чи 9 травня?
В Україні офіційно відзначаються два пам’ятні дні: 8 травня – День пам’яті та примирення, 9 травня – День Перемоги.
Респондентам запропонували на вибір варіанти відзначати обидва дні чи кожен окремо.
39% українців підтримують відзначення обох. На думку 32% громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, а 14% вважають, що варто відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня.
фото ALEX MILYUKOVДля 9% це питання неважливе.
Соціологи зафіксували, що 52% громадян України дотримуються думки, що День Перемоги – це передусім відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. А 32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу.
Для 6% цей день є просто додатковим вихідним.
На парад – до Москви
У респондентів поцікавились їхнім ставленням до можливої поїздки українських політиків до Москви для участі в заходах до Дня Перемоги.
61% не підтримує таку участь, а 21% – підтримують. 18% опитаних не визначились.
Парад до 75-річчя у Москві мав бути масштабним відзначенням Дня Перемоги, проте через пандемію коронавірусу Росія скасувала його наземну частину, але проліт авіації запланований.
“Безсмертний полк” та УПА
На 9 травня в останні роки в Україні слідом за Росією почали проводити акцію “Безсмертний полк”.
Під час неї люди йдуть маршем з портретами полеглих у Другій світовій війні родичів. Серед політичних партій акцію зазвичай підтримують сили проросійського спрямування.
Цього року через карантин акцію проведуть в інтернеті.
Соціологи зафіксували, що 51% українців не знають про масові заходи під назвою “Безсмертний полк”, які проводяться 9 травня.
Ще 12% знають про них, але ставляться негативно. Знають та позитивно ставляться 18%, а знають та ставляться нейтрально – 12%.
фото УНІАНВизнання воїнів Української повстанської армії борцями за незалежність України підтримують 44% українців, ще 22% – проти цього рішення.
Для 16% це байдуже, а 17% громадян не визначилися із відповіддю.
Рішення про визнання воїнів Української повстанської армії борцями за незалежність України схвалила Верховна Рада ще в 2015 році.
