П’ятниця , Листопад 22 2019
ГОЛОВНА / Новини / суспільство / Мовний кордон – інструмент боротьби в інформаційній війні проти Кремля

Мовний кордон – інструмент боротьби в інформаційній війні проти Кремля

9 листопада в нашій державі відзначили День української писемності та мови. Головна традиція свята – загальнонаціональний радіодиктант для всіх бажаючих. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Це свято збігається з днем пам’яті преподобного Нестора Літописця, який стояв біля витоків української писемності. Автора “Повісті временних літ” вважають “батьком української словесності”, сенсом життя якого була книжкова справа.

Сучасна літературна українська мова з’явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається “Енеїда” Івана Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Тарас Шевченко.

З метою затвердження статусу державної мови та підняття її престижу, щорічно в День писемності та мови в Україні проводиться Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика. Його організатором виступив канадський меценат українського походження Петро Яцик, який зробив великий внесок у фінансування розвитку української науки за кордоном.

Сьогодні керівництво держави ставить українську мову в один ряд з національною безпекою України.

– Сила та міць нашої держави не лише в чисельній армії, високооснащених Збройних Силах та розвиненій економіці. Я твердо переконаний – сила і міць нашої держави ще й в українській книзі, українському кіно, в українській музиці, в українських піснях, і головне – в українській мові. Адже мова – це сама сутність нашої української ідентичності. Через мову ми пізнаємо навколишній світ і, зрештою, самих себе. Нині ми нарешті утверджуємо українську мову – складову сили та успіху нашого народу – співучу, яскраву, різноманітну, – наголосив Президент України Петро Порошенко.

І ці слова мають реальні підтвердження. Вперше за багато років українська мова домінує на радіо й в телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні й у сфері послуг. Більше того, стало модно говорити українською мовою в усіх регіонах нашої країни, як вдома, так і на публічних заходах.

Позитивні зрушення відбуваються перш за все в тих галузях, для захисту української мови в яких ухвалено зміни до законодавства. Так, внаслідок дії закону про квоти на телебаченні, частка програм українською мовою вперше наблизилася до двох третин ефірного часу. А в частка української мови у прайм-тайм телеканалів за рік, за даними аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2018 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи», зросла з 39% до 64%, натомість російської – впала з 32% до 7%. В цілому це дає підстави обережно твердити, що телебачення перестане бути ключовим інструментом русифікації, яким воно було впродовж останніх десятиріч.

Показала себе принципово в питанні дотримання квот на радіо Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. На сьогодні 54% всіх пісень в загальнонаціональних і 48% – на місцевих та регіональних радіостанціях лунають українською мовою. Українська є мовою ведення програм від 84 до 92% радіоефіру.

Приємно й те, що в кінопрокаті понад 90% фільмів демонструються українською мовою, а частка книг, які видаються нашою рідною мовою зросла до 76%. При цьому, дозвільна процедура ввезення книг із країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.

Однак найбільший прогрес у цьому питання простежуємо в сфері освіти. Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою, за рік зросла з 90 до 91%, а частка першокласників – з 91 до 95%. Найбільш помітне зростання частки перших класів з українською мовою навчання в областях Сходу та Півдня України – в Донецькій області з 76% до 99%, Луганській з 74% до 89%, Одеській з 71% до 87%, Харківській з 72% до 80%, Херсонській – з 89% до 98%. Відрадно, що Донецька й Херсонська області за часткою першокласників, що навчаються українською мовою, перевищили навіть місто Київ, де ця частка становить 97,8%

Відзначають поступ української мови останніми роками й відомі тернополяни.

– Упродовж останніх кількох років можна спостерігати тенденцію позитивного сприйняття української мови переважною більшістю населення України. Все менше залишається тих, які протиставляють українській мову агресора (але їх ще теж чимало). Наше суспільство чудово впоралося із саморегуляцією в мовному питанні і сучасна державна політика в цьому контексті повністю відповідає запитам українців. На мій погляд, попереду в нас чимало викликів, пов’язаних із практичною реалізацією національної мовної політики. Однак, неухильне дотримання окресленого курсу стане запорукою успішної побудови української нації та міцної держави, – наголосив історик Володимир Місько.

– В цьому році виповнюється 1150 років з того дня, коли Кирило і Мефодій, творці слов’янської азбуки, прибули до Риму з Євангелієм перекладеним на старослов’янську мову і написаним цією абеткою. Папа Адріан II надав їм право відправити в церкві Санта-Марія Маджори слов’янською мовою. І 18 жовтня ц.р. Блаженіший Святослав у капличці Санта-Марія Маджори, де є дошка присвячена цій події, вчинив таку ж відправу. Тобто, понад тисячу років тому слов’янською мовою було перекладено Євангеліє і це був перший переклад на неканонічну мову (окрім трьох – латини, давньоюдейської і грецької мов). Цей факт відзначає нашу мову серед особливих! Нині точаться незрозумілі суперечки щодо того, чи не перейти нам випадково на латину. Люди просто не розуміють, що ми маємо величезний дар мати таку абетку, в якій кожна літера відповідає звуку нашої мови.

Що ж до української книжки, то судячи з книжкових форумів, вона прогресує, хоча, звичайно, робити їй це не легко, тому що на російськомовну літературу все таки ще є попит. Але від неї колись треба відмовитися, що я колись зробила. Має бути одне: мова або гроші. Я вибрала перше і, вважаю, це рішення було правильним, – каже письменниця Леся Романчук.

– Я з 1992 року знаходжуся в музичному середовищі і одним з перших, разом з Іриною Білик та Скрябіним, пропагував українську пісню. З рідною мовою ми відвідували столичні клуби, з ризиком для життя їздили у всеукраїнські тури на Схід України. До нас негативно ставилися, називали селянами, бо, на думку багатьох, тільки вони говорять українською мовою. Нам дорікали, що застосовувати українську мову можна лише на побутовому рівні, але аж ніяк не на публічних майданчиках. Роками ці стереотипи доводилося переламувати. Дуже великий поштовх україномовній пісні дав фестиваль «Червона рута», завдяки йому вдалося врятувати мову наших предків. Останнім часом внаслідок квот на українську мову на телебаченні і радіо, ситуація з українською піснею значно покращилася. Хоча, щоб квоти запрацювали потрібно зробити повний абгрейт цієї індустрії, бо коли є закони, а залишились ті ж власники і програмні директори – нічого не зміниться. Тим не менше варто визнати, що рівень і кількість української музики за останній час виросли в рази!, – відзначив співак Андрій Підлужний.

Українці до останні кілька років усвідомили, що мовний кордон – це найважливіший кордон в інформаційній війні. І сьогодні нашим спільним завданням має стати розуміння статусу української мови як державної, а також – розвиток і зміцнення престижу нашої рідної мови.

– Перед нами стоїть надзвичайно важливе завдання – забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя і на всій території України. Посилення ролі української мови як консолідуючого фактору в українському суспільстві, як засобу зміцнення державної єдності, – наголосив Петро Порошенко.

При цьому Глава держави визнав, що українців люблять свою українську мову, хочуть її чути та хочуть нею говорити.

– Це стало драйвом, це стало модним, ми точно маємо підтримувати цей тренд, бо українська мова має всюди звучати на повний голос, і не лише в середині країни, – сказав Петро Олексійович.

Українська мова, як і віра, є одним із стовпів збереження нашої ідентичності і разом із армією, яка оберігає від ворогів, це той підмурок, на якому будується Українська держава. Дуже сподіваємося, що мине зовсім не багато часу і кожен українець буде мати за честь розмовляти на рідній мові, адже вона є важливим об’єднуючим чинником будь-якої нації.

газета “Вільне життя”, 14 листопада 2018 р. 

автор: Оксана Боваровська

про пост.укр

цікаво також

Javelin та нова спецтехніка- все це отримають десантно-штурмові війська України в 2019-му

  За  словами Президента, Верховного Головнокомандувача Збройних сил України Петра Порошенка, в рамках матеріально-технічної допомоги …

Верховний Головнокомандувач ЗСУ відзначив кращих українських десантників (фото)

Президент, Верховний Головнокомандувач Збройних сил України Петро Порошенко нагородив українських десантників за особисту мужність і …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *