П’ятниця , Січень 18 2019
ГОЛОВНА / Новини / суспільство / Тернопільський соціолог назвав важливі факти про фейкову смерть Бабченка

Тернопільський соціолог назвав важливі факти про фейкову смерть Бабченка

В українських і світових ЗМІ зараз активно обговорюють наслідки фейкової новини щодо смерті Аркадія Бабченка. Ми за коментарем звернулися до кандидата психологічних наук, члена Соціологічної асоціації України  з Тернопільщини Андрія Гірняка. Подаємо його бачення ситуації.

 

Замах на вбивство журналіста Аркадія Бабченка оприявнив кардинальне розходження думок політиків, журналістів й різного роду експертів та спричинив розподіл опонентів на два непримеренних табори. Однак виголошені позиції часто нагадують своєю антагоністичною протиставленістю передвиборчу риторику, аніж умовиводи детерміновані здоровим глуздом чи логікою. Саме така запеклість позицій вказує на те, що за завісою самої події прихована основна фабула й істинний мотив зазначеного протистояння, а саме –  політична боротьба провладої тези і опозиційної антитези.

Спробуємо без політичної упередженості розставити основні акценти у цій дійсно непересічній для нашої країни події. Розпочнемо із констатації позитиву:

  • силовому блоку Україна як суверенної та незалежної держави вдалося провести спецоперацію без жодного витоку інформації, що спростовує побутуючу думку про тотальне засилля силових органів ворожими шпигунами чи повну їх підконтрольність західним партнерам;

  • чи не вперше представники СБУ не просто постфактум реагують на спровоковану ворогом гібридну атаку, а демонструють гру на випередження, перетворюючись з пасивного суб̓єкта на дієвого об̓єкта впливу;

  • попри дискусійність форми проведення спецоперації державні органи продемонстрували дієвість своїх інституційних повноважень за суттю, серед яких чи не основною є захист власних громадян та гарантування безпеки як базової потреби кожного мешканця в умовах військового протистояння;

  • контроверсійне і ситуаційне, але відновлення уваги світової спільноти до проблем взаємин України з державою-агресором; у цьому контексті проведена спецоперація нагадує маркетинговий хід, за якого навіть не зовсім вдала реклама є кращою аніж байдуже чи послаблено-нейтральне ставлення цільової аудиторії до подразника, що викликав інформаційне присичення;

  • напівправда щодо вбивства журналіста не спростовує офіційної заяви про «російський слід» попередженого СБУ замовного вбивства та укріплює образ Росії як держави міжнародного терориста;

  • майже повна відповідність дій української влади до очікувань пересічних громадян зафіксованих у нових результатах соціологічних опитувань за квітень 2018 року. Зокрема за даними соціологічної групи “Рейтинг” 70 % українців готові до обмеження демократії задля досягнення порядку в країні. При цьому лише 15% респондентів відповіли, що Україні потрібно більше свободи і демократії, навіть якщо це спричинить відсутність порядку, ще 15% – не змогли відповісти.

Останні результати повністю корелюють з досвідом США (особливо після терористичного акту 11 вересня 2001 року). Зокрема, суди Америки ще на початку ХХ століття дійшли до висновку, що все-таки існують випадки, коли влада має право втручатися в ті чи інші аспекти свободи слова. Щоправда причини, за яких може обмежуватися свобода слова, мають бути надзвичайно важливими. До таких питань, перш за все, належить чиєсь життя чи смерть, а також національна безпека.

 

Безперечно, що інсценуація вбивства журналіста має й низку потенційних ризиків і загроз, серед яких основними є:

  • розхитування маятника межових відчуттів і збільшення амплітуди емоцій вітчизняного загалу через застосування ефекту «сюрпризу з обманом» та політизації кримінальних розслідувань, котра потенційно викличе нові запитання щодо дійсної неупередженості їх кінцевих результатів;

  • проблема міжнародної довіри, адже сама думка у західних партнерів про можливіть нових фейкових подій значно понижує мобілізаційний потенціал союзників у випадку виникнення справжньої загрози; щоправда для повної самодескредитації одного неправдивого приводу недостатньо, оскільки єдиний випадок не одразу перетворить українську владу в очах західних партнерів у зухвалого пастушка із відомої байки, який щоразу кричав «вовк, рятуйте, вовк…»;

  • надання ворогові дієвого інформаційного інструменту ставлення під сумнів усіх минулих і головне майбутніх злочинних дій щодо України та її союзників. Уже сьогодні російська пропагандиська машина використовує прецидент Бабченка як показову ілюстрацію «несправедливих звинувачень» у справах про отруєння Сергія Скрипаля у Британії, втручання у вибори Президента США чи збиття пасажирського літака компанії Malaysia Airlines над Донецьком.

 

Очевидно, що Україна зможе уникнути репутаційних втрат, якщо її представники будуть послідовними у своїх заявах і обгрунтують виправданість такої вимушеної форми проведення спецоперації шляхом оприлюднення анонсованих високопосадовцями «незаперечних фактів причетності країни-агресора» до аналізованих подій. Якщо ж такі факти застосування контрзаходів будуть не підтверджені то цілком справедливою та очікуваною мала б стати низка відставок очільників силових відомств, які продемонструють себе більше політиками-популістами, а не відповідальними фахівцями, що дбають про честь мундиру.

про пост.укр

цікаво також

Верховний Головнокомандувач ЗСУ відзначив кращих українських десантників (фото)

Президент, Верховний Головнокомандувач Збройних сил України Петро Порошенко нагородив українських десантників за особисту мужність і …

Чиновник мерії Тернополя подав до суду на ініціатора “майданів” з транспортних тарифів

У Тернополі начальник управління тарнспорту  Тернопільської міської ради Ігор Мединський  подав до суду на одного …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *